Воропай Микола Іванович
Керівник Об’єднання громадських формувань України з охорони громадського порядку і державного кордону, генерал-лейтенант громадської цивільної служби.
Народився 23 листопада 1953 року в місті Охтирка Сумської області.
Освіта: Український заочний політехнічний інститут імені І. З. Соколова, Чернігівський педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка, Університет економіки та права «Крок» (менеджмент безпеки).
Трудова діяльність:
до 1975 р. — Проходив строкову службу в лавах ВМС СРСР (командир підрозділу охорони військових об'єктів, звання — головний старшина).
1975 р. — 2007 р. — Перебував на службі в Службі безпеки України, в Управлінні внутрішньої безпеки СБ України та в Управлінні захисту національної державності України. Загальна вислуга — 32 роки, звання — полковник.
2008 р. — 2021 р. — Керівник Управління внутрішньої безпеки корпорації «Граніт».
2021 р. — т. ч. — Керівник Об’єднання громадських формувань України з охорони громадського порядку і державного кордону, звання — генерал-лейтенант.
Знання мов: українська.
Нагороди та відзнаки: Відзнака Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області «За сприяння органам внутрішніх справ України», медаль Жукова, медаль «За відзнаку в службі» І ступеня Служби безпеки України, медаль «Ветеран органів безпеки» Служби безпеки України, пам'ятна відзнака «25 років Службі безпеки України», медаль «10 років Службі безпеки України», грамота СБ України «За бездоганну службу», подяка від Голови СБ України, грамота СБ України «За бездоганну службу, виявлені професіоналізм, ініціативу та наполегливість», почесна грамота Київської обласної ради.
Андрієнко Олег Андрійович
Заступник керівника ОГФ України ОГП ДК, керівник департаменту юридичного забезпечення, полковник громадської цивільної служби.
Народився 26 березня 1967 року в селі Сторожів Корецького району Рівненської області в родині сільських вчителів.
Освіта: Вище військове авіаційне училище (штурман-інженер), Академія внутрішніх справ України (юрист-правознавець), Педагогічний університет (магістр, викладач права та історії), Національна академія державного управління при Президенті України (трудовий арбітр-медіатор).
Трудова діяльність:
1984 р. — 2002 р. — Перебував на службі в Збройних силах України, Внутрішних військах Міністерства внутрішніх справ України, займав різноманітні льотні, командно-штабні посади, в тому числі був начальником штабу авіапідрозділу ВВ МВС «Барс» (в/ч 3027, зараз це 14-та бригада спеціального призначення «Барс» Національної гвардії України). Офіцер запасу Авіації Внутрішніх військ МВС України, штурман 1-го класу, освоїв 5 типів літаків, більше 2 500 годин польотів.
2002 р. — 2006 р. — Керівник технічної служби (пультової охорони) Державної служби охорони у місті Києві та Управління державної служби охорони в Київській області.
2006 р. — 2009 р. — Головний спеціаліст-юрисконсульт центрального апарату Фонда державного майна України.
2009 р. — 2010 р. — Головний юрист Професійної спілки атестованих працівників внутрішніх справ України.
2010 р. — 2012 р. — Заступник начальника юридичного відділу центрального апарату Державної пенітенціарної служби України.
2012 р. — 2019 р. — Голова центральної Всеукраїнської професійної спілки персоналу органів та установ пенетенціарної системи.
2019 р. — 2023 р. — Керівник департаменту юридичного забезпечення ОГФ України ОГП ДК.
Знання мов: українська, англійська.
Нагороди та відзнаки: Нагрудні знаки «За зразкову службу» І та ІІ ступенів ВВ МВС України, медаль «За вірність національній ідеї» ВО «Країна», орден «Івана Богуна», хрест «Вірність присязі».
Лопата Анатолій Васильович
Почесний член Координаційної ради ОГФ України ОГП ДК, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, генерал-полковник Збройних Сил України, перший заступник Міністра оборони України.
Народився 23 березня 1940 року у селі Рожів Макарівського району Київської області.
Освіта: Бакинське загальновійськове училище (1964 р.), Військова академія ім. М. В. Фрунзе (1971 р.), Військова академія Генерального штабу ЗС СРСР (1984 р.).
Трудова діяльність:
1980 р. — 1990 р. — Командир окремої мотострілецької бригади в Республіці Куба, командир 29-ї дивізії 5-ї армії, З грудня 1986 року — командир 25-го армійського корпусу Далекосхідного ВО.
1990 р. — 1992 р. — Перший заступник командувача Північної групи військ.
1992 р. — 1993 р. — Заступник Міністра оборони України. 31 грудня 1992 року присвоєно військове звання генерал-полковника.
24 березня 1993 р. — 10 лютого 1996 р. — начальник Головного (з 1994 — Генерального) штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України. 21 червня 1996 року указом Президента України Л. Д. Кучми звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я.
1999 р. — Голова Української партії «Єдність».
2003 р. — 2005 р. — Радник Міністра оборони України.
З 2005 р. — Голова Громадської колегії при Міністрові оборони України.
Знання мов: українська.
Нагороди та відзнаки: Грамота Президії ВР УРСР, орден Червоної Зірки, орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІ і ІІІ ступенів, медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР», має нагороди Куби та Польщі.
Крутов Василь Васильович
Почесний член Координаційної ради ОГФ України ОГП ДК, генерал-лейтенант СБУ, доктор юридичних наук, кандидат педагогічних наук, перший командир української «Альфи», керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Народився 16 травня 1949 року у селі Фрунзе Генічеського району Херсонської області.
Освіта: Запорізький державний педагогічний інститут (1976 р.), Національна академія Служби безпеки України (1996 р.).
Трудова діяльність:
1990 р. — 1992 р. — Заступник керівника підрозділу спецназу КДБ СРСР (групи «Альфа») з дислокацією в місті Києві.
1992 р. — Радник Голови Служби безпеки України з питань боротьби з тероризмом.
1993 р. — 1994 р. — Керівник Апарату Голови Служби безпеки України, присвоєно звання генерал-майор.
З 1994 р. — Очолив Управління по боротьбі з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (підрозділ «Альфа»).
1998 р. — Призначено заступником Голови Служби безпеки України, присвоєно чергове військове звання — генерал-лейтенант.
2014 р. — Перший заступник Голови Служби Безпеки України та керівник Антитерористичного центру.
Знання мов: українська.
Нагороди та відзнаки: Орден «За мужність» III ступеня (від 28 травня 1998 р.) — за мужність і відвагу, виявлені у захисті безпеки України, нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України», нагороджувався особистою зброєю у 1998 р., 2000 р. та 2001 р.